Cover6

«Єдині» зміни внесено до МСБО 12 та МСФЗ 1

Напишіть нам

academy@kpmg.ua-+380504892975Бізнес-центр "Senator", вул. Московська, 32/2
academy@kpmg.ua
-
+380504892975
Бізнес-центр "Senator", вул. Московська, 32/2

Персональні дані

«Єдині» зміни внесено до МСБО 12 та МСФЗ 1

💡 Рада з МСБО 07.05.2021 року додала параграфи або внесла зміни до параграфів 15, 22, 24, 22A та 98J–98K МСБО 12 та доповнила МСФЗ 1 параграфом D37, а в Appendix D «Exemptions from other IFRSs» (додаток Г «Звільнення від вимог інших МСФЗ») до МСФЗ 1 додано пункт (w) «deferred tax related to assets and liabilities arising from a single transaction (paragraph D37)» (відстрочені податки, пов’язані з активами та зобов’язаннями, що виникають з єдиної операції, з посиланням на параграф D37 МСФЗ 1, що пояснює особливості «першого застосування» змін).

Такі різниці в облікових підходах можуть зменшити порівнянність ФЗ різних підприємств, які мають зобов’язання з оренди, а ймовірність розходжень може збільшитися із застосуванням МСФЗ 16 «Оренда».


🆕​ У чому полягає питання?

Нині на практиці існують різні облікові підходи щодо відстрочених податків за операціями, що передбачають визнання як активу, так і зобов’язання з єдиним податковим режимом, пов’язаним з обома такими активом та зобов’язанням.

Наприклад, підприємство може мати право на декларування витрат із податку на прибуток за угодою оренди, яка передбачає визнання активу з права користування (АПК) та відповідного орендного зобов’язання з оренди за МСФЗ 16. Що стосується амортизації АПК, ПКУ не передбачає збільшувальних або зменшувальних податкових різниць.

Здебільш таких податкових різниць не виникає за ПКУ й щодо зобов’язань з оренди. Водночас у деяких країнах законодавство визначає «касовий метод» для визнання податкових витрат орендних платежів під час декларування податку на прибуток.

Як наслідок, під час первісного визнання активу з права користування (АПК) та/або зобов’язання з оренди (або після такого первісного визнання) можуть виникати оподатковувані або вираховувані тимчасові різниці (які зазвичай призводять до виникнення ВПЗ та ВПА). Такі відстрочені податки під час первісного визнання АПК або зобов’язання з оренди можуть бути предметом застосування звільнення від первісного визнання (ЗвПВ) відстрочених податків.

Наразі не всі підприємства відображають у своїй ФЗ за МСФЗ потенційні податкові наслідки орендних угод, а саме відповідні ВПА (ВПЗ). Подібні питання постають і щодо ВПА (ВПЗ), які можуть виникати щодо зобов’язань із виведення з експлуатації та відповідних активів.


🎙 Суть змін: застосування звільнення від первісного визнання відстрочених податків звужене

Зміни до стандартів звужують сферу застосування звільнення від первісного визнання (ЗвПВ) відстрочених податків, які з набуттям чинності змінами не застосовуватимуться до операцій, які на дату їх здійснення не впливають на прибуток / збиток ні у ФЗ, ні в податкових деклараціях, але призводять до еквівалентних тимчасових різниць, що компенсують одна одну. Щодо таких тимчасових податкових різниць відповідно до параграфа 22.А МСБО 12 (у редакції змін) підприємство визнаватиме:

  • ВПА для вираховуваної тимчасової різниці тією мірою, якою існує ймовірність отримати майбутній оподатковуваний прибуток, щодо якого така різниця може бути використана;

  • ВПЗ щодо оподатковуваної тимчасової різниці в сумі, яка не перевищуватиме зазначеної вище суми ВПА.

Угоди з оренди та зобов’язання щодо виведення з експлуатації зазвичай на дату первісного визнання призводять до виникнення рівних і компенсаційних тимчасових податкових різниць. Як наслідок, через набуття чинності змінами ЗвПВ відстрочених податків не поширюється на такі операції, і підприємства будуть зобов’язані визнавати відстрочений податковий актив та відстрочені податкові зобов’язання щодо тимчасових різниць, які виникають щодо первісного визнання угод оренди та зобов’язань із виведення з експлуатації. 

Прикладом тимчасових різниць, які підлягають вирахуванню та виникають щодо первісного визнання зобов’язань із виведення з експлуатації, можуть бути зобов’язання (резерви) здійснення рекультивації земель або інших відновлювальних робіт. Такі зобов’язання (резерви) під час їх первісного визнання, як правило, призводитимуть до відстроченого податкового активу (за умови відповідності критеріям визнання ВПА). У такому разі, якщо зобов’язання (резерв) капіталізуватиметься у складі вартості відповідного активу (шкідливого виробництва, земельної ділянки, гранітного кар’єру тощо), найімовірніше, відстрочені податкові зобов’язання виникатимуть щодо такого активу.

Власне з тексту змін до МСБО 12 та МСФЗ 1 не випливає, що такі зміни стосуються виключно угод з оренди та зобов’язань із виведення з експлуатації, і тому формально можуть стосуватися й інших операцій, які на дату первісного визнання призводитимуть до виникнення еквівалентних тимчасових взаємно компенсованих податкових різниць. Проте в документі Ради з МСБО «Basis for Conclusions», який пояснював необхідність змін, у параграфах BC5–BC15 для спрощення зміни були пояснені з використанням прикладів угод з оренди та зобов’язань із виведення з експлуатації, що водночас не звужує сфери застосування змін.

Як виняток, якщо актив та/або зобов’язання (які призводять до виникнення еквівалентних тимчасових взаємно компенсованих різниць) виникають у результаті об’єднання бізнесу (за критеріями, наведеними в МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу»), слід проаналізувати, чи відповідає така стаття визначенню «гудвіл». Якщо так, це гудвіл, у такому разі під час первісного визнання гудвілу відстрочене податкове зобов’язання не визнають, а відстрочений податковий актив визнають за відповідності критеріям визнання ВПА (параграфи 15 (а) та 24 МСБО 12 у редакції змін).


⏰​ Дата застосування та перехід

Зміни поширюються на річні звітні періоди починаючи з 1 січня 2023 року або після цієї дати. Допускається застосування до більш ранніх періодів. Щодо угод з оренди та зобов’язань із виведення з експлуатації відповідні відстрочені податкові активи та зобов’язання слід буде визнавати у фінансовій звітності на початок найбільш раннього порівняльного періоду.

Коли підприємство вирішить не застосовувати зміни МСБО 12 передчасно, а застосує їх для річної ФЗ за 2023 рік і порівняльну інформацію в такій ФЗ наводитиме за один попередній (2022) рік, визнання відстрочених податків здійснюватиметься на 1 січня 2022 року.

Кумулятивний ефект від першого застосування поправок буде відображатися як коригування нерозподіленого прибутку (накопиченого збитку) або інших компонентів капіталу на зазначену дату. Принаймні нагадаємо, що чинний ПКУ не містить вимоги коригувати фінансовий результат до оподаткування під час декларування податку на прибуток у зв’язку з таким коригуванням нерозподіленого прибутку / збитку (капіталу).

Якщо підприємство раніше визнавало у ФЗ відстрочений податок за угодами оренди та зобов’язаннями щодо виведення з експлуатації на «нетто-основі», вплив переходу, найімовірніше, буде обмежений визнанням «розгорнутих» відстрочених податкових активів та зобов’язань і відповідним розкриттям інформації у звітах.

Також зміни до стандартів застосовуватимуться щодо інших операцій, які здійснюватимуть після початку найбільш раннього періоду, поданого у ФЗ.


📌 Дані коментарі не претендують на вичерпність аналізу зазначених змін до МСФЗ / МСБО, а є лише «першим враженням» щодо змін. Готуючи ФЗ, підприємства уважно аналізуватимуть такі зміни залежно від конкретних обставин і положень податкового законодавства. Також із часом буде напрацьована практика застосування таких змін, яка, як відомо, є мірилом істини. Сподіваємося, що аналіз змін до стандартів, наведений у цій публікації, буде корисним для ухвалення нашими читачами зважених управлінських рішень.

Джерело та більше інформації

 

 

Читайте також